Не обов’язково робити складні дослідження раку, або провадити скринінг для ранньої діагностики хвороб, щоб підчепити помилку базової частоти. Як щодо соціальних наук? Нехай потрібно опитати американців, щоб знайти, як часто вони використовують зброю для самооборони. Дозвіл на зброю є ядром права на самооборону, і важливо визначити, наскільки часто зброя використовується для самооборони, і це переважує негативні сторони, такі як більша кількість вбивств.

Один із варіантів як зібрати необхідні дані - провести опитування. Можна спитати у репрезентативної (достатньої за розміром) вибірки американців, чи мають вони зброю у власності, і якщо так - чи доводилось їм застосовувати зброю щоб захистити свої домівки від грабіжників, чи себе від злочинців. Тоді можна порівняти ці числа із міліцейською статистикою щодо вбивств із застосуванням зброї, і зробити раціональне рішення чи дійсно плюси переважують мінуси.

Таке опитування колись проводилось, і показало цікаві результати. У 1992 році було встановлено, що американські громадяни використовують зброю для самозахисту біля 2.5 мільйонів разів щороку - тобто, близько 1% американців захищали себе зі зброєю в руках. Причому у 34% випадків - це був захист від пограбування, що означає 845 тис. спроб пограбувань, які були невдалими внаслідок самозахисту зі зброєю. Але виявляється, що в 1992 році зареєстровано 1.3 мільйони пограбувань в час, коли хтось був присутній у будинку. Причому дві третини цих пограбувань здійснено коли господарі спали, і такимм чином, пограбування булдо помічено вже після того, як грабіжник успішно зник. Виходить, що залишається 430 тис. пограбувань, при яких хтось був вдома і міг протистояти грабіжнику. А з них - аж 845 тис., як нам показало опитування, були зупинені зі зброєю в руках.

Упс!

Як же так? Чому опитування перебільшило використання зброї для самозахисту? Власне, з тієї самої причини, з якої мамограми перебільшують частоту раку грудей: існує набагато більше можливостей для хибнопозитивного результату, ніж для хибнонегативного. Якщо 99.99% людей ніколи не використовували зброю для самозахисту, але з них 1% скаже “так” просто по приколу, ще 1% - бо хочуть здаватись мужнішими, а ще 1% не догнали суті питання, то результат опитування дуже перебільшить використання зброї при самозахисті.

А як щодо хибнонегативних? Чи не збалансується ефект за рахунок тих людей, які сказали “ні”, хоча насправді підстрелили злодюжку минулого тижня? Ні. Через те, що дуже мало людей дійсно використовує зброю для самозахисту, існує дуже мало можливостей для появи хибнонегативних результатів. Вони значно перекриваються хибнопозитивними.

У даному випадку можна прослідкувати аналогію з раком грудей. Р-величина - це є імовірність, що хтось хибно відповість, що він використовував зброю при самозахисті. Навіть якщо р-величина маленька, кінцевий висновок буде дуже далекий від правди.

Щоб зменшити р, криміналісти використовують більш детальні опитування. Національне опитування жертв злочинів у США, для прикладу, проводить детальні очні інтерв’ю із залученням науковців, в ході яких респондентів розпитують про деталі тих злочинів, і як саме використовувалась зброя для самозахисту. Маючи значно більше деталей, дослідники можуть краще судити, чи вказаний випадок відповідає критеріям збройної самооборони. І результати є значно скромнішими: біля 65 тис. випадків за рік, а не мільйони. Звичайно, залишається ймовірність, що респонденти приховують випадки використання зброї, але при цьому можливість значного перебільшення використання зброї ліквідується.