Для того, щоб зробити певний висновок про всю генеральну сукупність, не обов’язково досліджувати кожен об’єкт з неї. Щоб отримати інформацію про всю сукупність, достатньо дослідити невелику частину з неї. У побуті кожен з нас користується вибірковим методом не замислюючись: так, готуючи борщ, ми пробуємо на смак одну ложку, щоб знати чи увесь борщ достатньо солоний. У фармації вибірковим методом користуються постійно, наприклад:

  • Щоб встановити чи лікарський препарат допомагає при певній хворобі, досліджують лише відносно невелику частину, а не всіх пацієнтів із цією хворобою.
  • Щоб встановити відповідність серії лікарського препарату показникам якості (кількісний склад, відсутність домішок, однорідність маси та вмісту та ін.) на аналіз відбирають не всю серію, а один (кілька) препаратів.
  • Щоб дослідити бактеріологічну чистоту виробничих приміщень в аптеці змиви роблять не з усієї поверхні стін та всіх приладів, а вибірково.

Однак досліджувана характеристика вибірки завжди хоч трохи відрізняється від даної характеристики генеральної сукупності. Тому задачею дослідників є формування вибірки таким чином, щоб ця похибка була мінімальною. Існують три основні підходи до формування вибірки:

  • Випадковий – при цьому підході імовірність відібрати будь-який об’єкт з генеральної сукупності одинакова. Так, випадкові вибірки для дослідження формують при проведенні фізичного внутрішньоаптечного контролю.
  • Стратифікований – при такому методі генеральна сукупність розділяється на певні визначені групи (страти), і вже далі з кожної групи випадково вибирається певна кількість об’єктів для дослідження. Такий підхід рекомендований якщо міжгрупова відмінність значно перевищує внутрішньогрупову. Групи можуть бути сформовані природнім чином, або ж за допомогою кластерного аналізу. Прикладом може взяття проб з приладу з лопаттю, який використовується для дослідження процесу розчинення твердих лікарських форм. Відбір проб із нижньої частини, середини і верхньої частини приладу та їх об’єднання дозволить досягти більшої точності у встановлення швидкості розчинення (варто зазначити, що Державна Фармакопея України не вимагає формування стратифікованої вибірки, рекомендуючи брати всю вибірку із середньої частини приладу). <img src=”http://stat.org.ua/figures/stratified-sampling.png” height=50%, width=50%>
  • Систематичний - при цьому об’єкти для дослідження вибирають за певною умовою, яка виконується періодично. Наприклад, сюди належить випадок формування вибірки респондентів при опитуванні кожного десятого відвідувача аптеки. Або ж відбір проб води для аналізу через кожні 2 год.